Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о снеге

  • 1 барабанить

    барабанити, туркотати; (о дожде, снеге) порощати. [Дощ порощить у вікно].
    * * *
    1) бараба́нити; тараба́нити, бубоні́ти; (о дожде, снеге, песке) порощи́ти, пороща́ти
    2) ( громко и неискусно играть на рояле) тараба́нити, бараба́нити

    Русско-украинский словарь > барабанить

  • 2 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 3 повалить

    1) (повергнуть) повалити, звалити, завалити, беркиц(ь)нути кого, (всё или многое) поваляти, виваляти. [Повалив (звалив) його додолу. А чванитесь, що ми Польщу колись завалили (Шевч.). Так і беркицьнув його на землю. Сунули тії тури в пущу - так і виваляли дерево]. Ветром -лило много деревьев - вітер повалив (вітром поваляло) багато дерева. Дождём -лило хлеб - дощ виложив хліб. Он может и быка -лить - він і бика може звалити;
    2) (пойти массой) повалити, вальнути, повалувати, сунути, посунути, пошелевкати(ся) куди. [Повалили гайдамаки, аж стогне діброва (Шевч.). Усі сунули (посунули) з хати. Ач скільки людей вальнуло з ярмарку (Борз. п.)];
    3) (о дыме, паре) бурхнути, шугнути.
    * * *
    I
    1) поваля́ти, покача́ти
    2) ( рыбу в муке) обкача́ти, пообка́чувати
    II
    повали́ти, поваля́ти; ( свалить) звали́ти, позва́лювати; ( обрушить) завали́ти, позава́лювати
    III
    1) ( двинуться массой) посу́нути, су́нути, повали́ти, ри́нути; (быстро, с шумом) загуді́ти, загу́сти; (устремиться, броситься) поси́пати, си́пнути, сипону́ти; диал. завалува́ти, повалува́ти
    2) (о дыме, паре, снеге) повали́ти; (о дыме, паре диал.) завалува́ти, повалува́ти; ( о снеге) поси́пати

    Русско-украинский словарь > повалить

  • 4 валить

    ( о деревьях) вали́ти, валя́ти; ( о людях) су́нути; ( о снеге) си́пати

    Русско-украинский политехнический словарь > валить

  • 5 валить

    ( о деревьях) вали́ти, валя́ти; ( о людях) су́нути; ( о снеге) си́пати

    Русско-украинский политехнический словарь > валить

  • 6 сипати

    вали́ть ( о снеге), сы́пать

    Українсько-російський політехнічний словник > сипати

  • 7 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 8 забарабанить

    забарабанити, затарабанити, заторох(ко)тіти, заторкотіти. [Та чекає барабана заким заторкоче (Руданськ.)].
    * * *
    1) забараба́нити; затараба́нити, забубоні́ти; (преим. о дожде, снеге, песке) запорощи́ти, запороща́ти
    2) ( начать громко и неискусно играть на рояле) затараба́нити, забараба́нити

    Русско-украинский словарь > забарабанить

  • 9 засеяться

    (начать идти - о мелком дожде, о снеге) поча́ти (-чне́) сі́ятися (сі́яти), засі́яти

    Русско-украинский словарь > засеяться

  • 10 лепить

    лепливать
    1) (вылеплять) ліпити (-плю, -пиш), виліплювати що. [Не святі горшки ліплять (Номис)]. Ласточка -пит гнездо - ластівка ліпить гніздо. Он -пит статую из глины - він ліпить (виліплює) статую з глини;
    2) (слепливать) ліпити, зліплювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бгати, (диал.) тулити що. [Баба вареники ліпить (Н.- Лев.). Бгати пироги (Г. Барв.). Тулила пироги (Борзенщ.)];
    3) (прилеплять) ліпити, приліплювати; (налеплять) наліплювати;
    4) (влеплять) ліпити, вліплювати. Стрелки так и - пят в щит - стрільці так і садять (ліплять, гатять) у щит;
    5) (о снеге) ліпити, ліпачити. [Сніг так і ліпачить (Брацлавщ.)].
    * * *
    ліпи́ти; ( слепливать) злі́плювати; (перен.) тули́ти

    Русско-украинский словарь > лепить

  • 11 мести

    и Месть метать и мётывать, метнуть
    1) мести, мітнути, замітати, (диал., редко) мітати, помітати. [Три дні хати не мела, не вмивалася (Чуб.). Сива пава літала, крилами двір мітала (Чуб. III). Будемо хату помітати (Сл. Гр.)]. Новая метла чисто -тёт - нова мітла чисто мете;
    2) мести, безл. (о снеге, пыли и т. п.) - мести, курити, куйовдити, хурделити. [Така хуґа: світу не видно, - мете (Рудч.). Весь той тиждень курило снігом (Франко). Бач яка хуртовина! бач, як куйовдить! (Основа). Вітер хурделить (Канівщ.)].
    * * *
    мести; ( заметать) заміта́ти, підміта́ти

    метёт — (безл.: о метели) мете́, кури́ть

    Русско-украинский словарь > мести

  • 12 мокрота

    I. Мокротина флягма, (реже флегма), мокротиння, харкотиння, харковиння (-ння), харковина, харканина, хряки (-ків). [Так закахикався, що мокротиння сперло йому дух (Кониськ.). Виплюнув чорне з кров'ю мокротиння (Черкас.)].
    II. мокрість, вогкість (-ости); мокрінь (-ни), моква, мокротеча, мокреча. [Завше коло мисника мокрінь (Липовеч.). Ганчар цілий день у мокві робить (Вовчанщ.). І з стелі і з стін пустки пішла мокротеча (Еварн.)].
    * * *
    I мокр`ота
    мед.
    мокроти́ння, харкоти́ння, мокро́та
    II мокрот`а
    1) (свойство, состояние мокрого) мо́крість, -рості; ( влажность) во́гкість, -кості
    2) (о дожде, о мокром снеге) мокро́та; мокреча, мокроте́ча; ( слякоть) сльота́

    Русско-украинский словарь > мокрота

  • 13 накручивать

    накрутить
    1) что на что - накручувати, накрутити, навірчувати, навертіти, (навивать) навивати, нави(ну)ти, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понакручувати, понавірчувати, понавивати, понамотувати що на що;
    2) чего - накручувати, накрутити, (насукивать) насукувати, насукати, (о мног.) понакручувати, понасукувати чого;
    3) -тить - а) (чем) накрутити, навертіти (хвостом ещё) намеляти, намелькати (хвостом); б) (кем) накрутити, навертіти, наверховодити, наорудувати ким; в) (о ветре, снеге, метели) накрутити, нахурделити (снігом); (воду: о водовороте) нануртувати, навирувати, накрутити (воду); г) (кости) накрутити (кістки, у кістках); ґ) см. Накружить. Накрученный -
    1) накручений, наверчений, нави(ну)тий, намотаний, понакручуваний, понавірчуваний, понавиваний, понамотуваний;
    2) накручений, насуканий, понакручуваний, понасукуваний;
    3) накручений, наверчений; нануртований, навирований. -ться -
    1) накручуватися, накрутитися, понакручуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) накрутитися, навитися; навертітися; навируватися; навихоритися и т. п.; срв. Крутить, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - накрут`ить
    1) накру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати

    \накручиватьть хвост (хвоста́) кому́ — перен. накру́чувати, накрути́ти хвоста́ (хвіст) кому

    2) ( кручением изготовлять) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; ( насучивать) насу́кувати, насука́ти, -сука́ю, -сука́єш и -сучу́, -су́чиш; ( навивать) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и нави́нути

    Русско-украинский словарь > накручивать

  • 14 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 15 наметать

    намести и наместь
    I. (метлой) намітати, намести, (о мног.) понамітати чого; (ветром) намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о снеге ещё, редко) надувати, надути, (о мног.) понамітати, понавівати и понавіювати, понадувати чого. [Намела цілу фуру сміття (Брацлавщ.). Гори (вин. п.) намітають з снігу хуртовини (Грінч.). Замети високі понамітало (Київщ.)]. -тать, -сти на что - намітати, намести на що, примітати, примести що. [Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть (Гліб.). Да й примітало сніжком білесеньким (Чуб. V)]. Наметенный - наметений, понамітаний; наметений, навіяний, надутий, понамітаний, понавіюваний; приметений. -ться -
    1) намітатися, наместися, понамітатися; бути намітаним, наметеним, понамітаним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наместися, попомести (досхочу); назамітатися; срв. Мести.
    II. Наметать, -ся - см. I. Намётывать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов. - намест`и
    (что) наміта́ти, намести́, -мету́, -мете́ш и мног. понаміта́ти (чого, що); (сов.: метя, собрать) назміта́ти (чого); ( приметать) приміта́ти, приме́сти (чим)
    II см. намётывать I

    Русско-украинский словарь > наметать

  • 16 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 17 плыть

    1) пливти и плисти, (зет.) плинути. Плыть на лодке, на корабле - пливти човном, кораблем. Плыть на парусах на вёслах - пливти під вітрилами, на веслах. Плыть по течению, против течения - пливти за водою, проти води. [Ой, як лебедям плисти проти води важко (Метл.). І риба не плине проти бистрої води (Ном.)]. Плыть вниз по реке - пливти на низ річкою. Плыть вверх по реке - пливти вгору річкою;
    2) (переносно: нестись, проходить и т. п.) пливти, плисти, плинути. [Літа плили й упливали (Рудан.). А сонечко тихо пливе небесами (Грінч.). Мова його плинула журливо та тихо (Леонт.). Біжить поїзд, - назустріч йому ось поле пливе (Тесл.)];
    3) (течь) пливти, спливати, стікати, топитися. Свеча -вёт - свічка топиться, пливе, спливає. Берег -вёт - берег пливе, спливає.
    * * *
    1) плисти́ и пли́сти, пливти́; (перен.) пли́нути; (об облаках, мыслях) текти́
    2) (утрачивая твёрдость от жары, от влаги) пливти́; (о свече, снеге) топи́тися

    Русско-украинский словарь > плыть

  • 18 полузасыпать

    несов.; сов. - полузас`ыпать
    (о песке, снеге) [ма́йже] засипа́ти, [ма́йже] заси́пати, напівзасипа́ти, напівзаси́пати

    Русско-украинский словарь > полузасыпать

  • 19 порошить

    порошити, мотрошити. [Надворі сніжок мотрошить (Конотіп.)].
    * * *
    1) (идти, падать - о мелком снеге) пороши́ти; ( мести) курі́ти, кури́ти; диал. мотроши́ти
    2) (засыпать, покрывать) пороши́ти

    Русско-украинский словарь > порошить

  • 20 пушистый

    пухнатий, пухнастий, пухнавий; (о снеге ещё) лапа(с)тий. [Її (лисиці) пухнастий хвіст мотався то в той, то в другий бік (Корол.). Як сніжинонька біленька, пухната. (Гр. Григ.). Лапатий сніг].
    * * *
    пухна́тий, пухна́стий, пухна́вий

    Русско-украинский словарь > пушистый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • В ТАЛОМ СНЕГЕ ЗВОН РУЧЬЯ — В ТАЛОМ СНЕГЕ ЗВОН РУЧЬЯ, СССР, Таджикфильм, 1982, цв., 88 мин. Киноповесть. По мотивам повести В.Тальвика «День Победы». Герой лирико оптимистического повествования бывший фронтовик Шоди Махмадалиев многие годы работает чабаном. Он любит свою… …   Энциклопедия кино

  • Криогидратная температура растворения некоторых солей в воде и снеге — Солевая смесь Количество соли, г Охлаждение, °С На 100 г воды при 18°С …   Химический справочник

  • 2.2.6.3. — 2.2.6.3. Предложения, отображающие ситуацию функционального состояния природных объектов Типовая семантика Природные явления и время, находясь независимо от человека в каком л. состоянии, обнаруживают, проявляют свойства, качества, воспринимаемые …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • Вода — С древнейших времен стали понимать великое значение воды не только для людей и всяких животных и растительных организмов, но и для всей жизни Земли. Некоторые из первых греческих философов ставили воду даже во главе понимания вещей в природе, и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Снег — Заснеженный лес на перевале Шипка, Болгария …   Википедия

  • Аномальные осадки — В апреле 1999 г. после натовских бомбардировок Югославии и разрушения нефтехимических предприятий над городком Панчево прошел отравляющий черный дождь , содержащий огромное количество вредных для жизни человека тяжелых металлов и органических… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Лось род семейства оленей* — (Alces) род семейства оленей (Сеrvidae). Конец морды покрыт волосами, сильно расширен благодаря чрезвычайному развитию хрящевой перегородки носа и верхней губы, которая свешивается вниз перед нижней; глаза и слезные ямки малы; уши длинные и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Пороша — выпавший ночью и переставший идти к утру снег, на котором отпечатываются свежие следы жировавших (т. е. бегавших для отыскания корма) ночью животных. П. разделяются на верховые (когда снег при тихой погоде идет сверху), низовые или заносные (от… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Лось, животное — (Alces) род семейства оленей (Cervidae). Конец морды покрыт волосами, сильно расширен благодаря чрезвычайному развитию хрящевой перегородки носа и верхней губы, которая свешивается вниз перед нижней; глаза и слезные ямки малы; уши длинные и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • лепи́ть — леплю, лепишь; несов., перех. 1. (сов. вылепить). Создавать какое л. изображение из пластического материала. Здесь хотят лепить мой бюст. Пушкин, Письмо Н. Н. Пушкиной, 14 и 16 мая 1836. Яша, устав возиться с бумагами , начинал лепить из вара… …   Малый академический словарь

  • пороши́ть — шит; несов. 1. Идти, падать (о мелком снеге). Дул легкий северо восточный ветер, налетал туман, и порошил снег. Ушаков, По нехоженой земле. | в безл. употр. С утра порошило, к обеду разыгралась большая метель. Вс. Иванов, Пархоменко. 2. (несов.… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»